«Вальс»

Я дивлюся на Тебе здалека,

Моя ніжна, тендітна, струнка…

Несміливо торкаюся погляду,

Що тремтить коло мого плеча…

Я захоплюю стан тихим подихом,

Відчуваючи холод долонь,

Ти у танці моєму у вічності

Впала в рук моїх теплих полон.

Перший такт, немов крик в мою душу,

Загубився у твоїх зіниць.

Попливли ми з тобою у мареві,

Вже не  бачачи інших облич…

Переможений ритмом звучання

Я несу Тебе вихорем мрій,

Ти смієшся й знесилено падаєш

У колиску казкових подій!

Моє серце твоїм вільним подихом

Мимоволі сягає зірок,

Й Твоя вічність дарує, аж боляче,

Свій останній завершений крок…

Тетяна Мандзюк «Вальс»